Творчість моїх учнів

Проба пера

До Дня визволення мого рідного Станіславу 

від рашистських загарбників10 листопада 2022 року

Вільні

Вони думали, що ми здамося. 

Вони хотіли зламати нас, 

Але усім вам, москалям проклятим,

Одна дорога — в пекло, в ад!

Дитячі сльози, біль і страх 

Ніхто ніколи не пробачить,

Бо окупація — це жах,

для тих, хто вільним себе бачить.

Але ми знали - прийде час

І збройні сили звільнять нас

Чекали, вісім місяців чекали, 

З надією і вірою  жили. 

І ось настав цей день жаданий!

Наші соколики прийшли.

Замайорів наш рідний прапор

І гімн співали разом всі,

 Пахло свободою в повітрі, 

І сльози радості текли. 

“Ми вільні, люди,  

вільні, вільні,

Нарешті вільні, на своїй землі!”

І обіймали ми солдатів

і гордість розпирала нас

За наших мужніх, сильних, гарних

У світлий день і добрий час.

Нехай із вами Янгол буде,

Низький уклін вам до землі. 

Прогнали нечисть ви з домівок, 

Ми знову вільно зажили!!!

Юрченко Ольга,  8-А клас 10.11.2023р

Війна прийшла

Війна прийшла 

на нашу Батьківщину

Герої стрімко стали в стрій
Ніхто ніколи й не подумав,

Що нам прийдеться жити у війні.

Що я в тринадцять буду знати

Звук градів й мін проклятої війги.

Та знаю я, що ти, солдате,

За мене сміло підеш в бій

За вами, наші любі, правда

 Ми з вами у думках й душі.

Долоні в небо підійму до Бога

Благаю, героїв наших збережи!

Щоб кожен син, чоловік чи батько

Повернувсь з війни живим!

Юрченко Ольга, 8-А клас 09.10.2023р.

Осень

У порога тихо осень

 листья разбросала,

Красно-желтым, алым цветом  их разрисовала.

Кистью тронула березки,

Куст калины красной.

Чуть подкрасила осинки,

Дуб тысячелистый.

И меня коснулась.

Грустно как-то стало,

Полетело с детством лето

Вслед за облаками.

Кобец Яна, выпуск 2015 года

Осень

Листья золотые осень разбросала.

Мне на ухо что-то тихо прошептала.

А потом ,коварная, громко рассмеялась

И с холодным ветром шумно забавлялась.

И от счастья, радости начала плясать,

Ветки дуба старого за вихры таскать.

Тучами пушистыми укрыла небо ясное,

И закрыла солнышко яркое, прекрасное.

Быстро побежала шустрая девица,

Чтоб весельем бешеным  в меру насладиться,

Чтобы сочные плоды людям подарить,

Добрым урожаем щедро наградить.

Чтобы все раскрасить  желтыми цветами

И поля усеять холодными дождями.

В танце закружилась милая проказница,

Весело хохочет, хитро улыбается.

А звезды падают…

А звезды падают, а звезды все летят,

Танцуют, блещут, мерцают и звенят.

Не останавливаясь ни на миг, жизнь идет.

И время быстро мчится, как речка вдаль плывет.

И я, как та звезда, по жизни все лечу.

Вперед, вперед все время куда-то я спешу.

Жизнь набирает скорость и все быстрей идет,

Лишь стрелками стучит, и никого не ждет.

Клюйко Марина, выпуск 2011 года