Тема уроку: Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Й.В.Гете, віхи життя та значення діяльності для світової культури. Історія створення трагедії "Фауст". Особливості композиції. Проблематика. Жанрова своєрідність твору.
1. Німецьке Просвітництво
Як ви пам’ятаєте, Просвітництво — це широкий інтелектуальний
і духовний рух XVIII століття в Західній Європі, спрямований на боротьбу з феодалізмом.
У Німеччині Просвітництво почало розвиватись пізніше, ніж
в інших країнах. Це пов’язано зі складним становищем після Тридцятилітньої війни (1618–1648). Німеччина залишалась феодальною країною,
економічно відсталою й політично роздрібненою, на її території розміщувалися сотні великих і малих держав, багато вільних міст, фактично під загрозою опинилося саме існування єдиної німецької нації. У ті
часи навіть наб ув популярності такий вислів: «У Німеччині стільки держав, скільки днів у році». Тому німецькі письменники вважали свої завданням стимулювати національне об’єднання, розвивати німецьку літературну мову (політична роздробленість країни сприяла
розвитку регіональних діалектів, інтелігенція часто послуговувалася
французькою мовою). Ось як про це писав великий просвітник Йоганн
Вольфганг Ґете: «Німеччина так довго була заповнена іноземцями, …що
їй ніяк не вдавалося виробити власну мову. Разом із новими поняттями
в мову потрапляла безліч іноземних слів… Німець, який здичавів за часів
горя і смути, що тривали майже два століття, ішов у науку до французів… і римлян».
Особливістю німецького Просвітництва було й те, що осередки культури виникали завдяки покровительству багатих меценатів —
князів, герцогів, тобто при їхніх дворах, або в університетських і
вільних містах. Наприклад, таким було славнозвісне місто Веймар, де
тривалий час жив Ґете. У першій половині XVIII століття процес суспільного поступу в Німеччині йшов повільно, лише із середини століття
виникли умови для інтенсивного розвитку просвітницької літератури.
Так, у 60–80-х роках XVIII століття розгорнувся могутній літературний рух «Буря й натиск» (нім. Sturm und Drang), спрямований проти
феодально-кріпосницьких порядків, соціальної нерівності, пригнічення особистості релігійними законами. Його представники (штюрмери),
обстоюючи самостійний шлях розвитку німецької культури, створили
нові жанри, зокрема штюрмерську драму, особливістю якої є протест
проти приниження особистості, беззаконня феодального суспільства
Серед найвідоміших письменників німецького Просвітництва —
Йоганн Крістофер Готшед, Готхольд Ефраїм Лессінг, Крістоф Мартін
Віланд, Йоганн Готфрід Гердер. Яскравим представником німецького
Просвітництва є і вже знайомий вам з 9 класу Фрідріх Шиллер, автор
славнозвісної «Оди до радості», що стала гімном Євросоюзу.
Вершиною не лише німецького, а й
європейського Просвітництва вважають творчість Йоганна Вольфганга Ґете, а його трагедію «Фауст» називають квінтесенцією1 духовних
шукань епохи. Німецькі просвітники збагатили такі напрями в літературі, як-от: просвітницький класицизм, сентименталізм, просвітницький
реалізм, а також стиль рококо.
Отже, незважаючи на пізній і складний поступ Просвітництва в Німеччині, його найкращі представники справили значний вплив на розвиток
національної літератури, сприяли національній єдності німецького народу. Їхні прогресивні ідеї збагатили не лише всю європейську літературу,
а й культуру загалом. Як відзначає Б. Шалагінов, «завдяки меценатству
князів і підтримці з боку міських громад (зокрема й релігійних) німецьке
мистецтво у XVIII столітті не тільки відродилося після катастрофи
Тридцятилітньої війни, а й невдовзі посіло провідне місце в Європі, відзначаючись художньою оригінальністю й естетичним новаторством»
1. Записати у чому особливості німецького Просвітництва? Яскраві представники.
2. Біографія Гете
3.Історія створення трагедії. Особливості композиції. Проблематика.
4. Аудіокнига (скорочено)
Спектакль
Домашнє завдання
1. Підручник стор. 10-12, відео. Записати у чому особливості німецького Просвітництва? Яскраві представники.
2. Підручник стор. 12-15 , відео. Скласти асоціативне гроно на тему "Й.В.Гете"
3. Підручник стор.16-18, відео. Історія створення трагедії. Особливості композиції. Проблематика. Законспектувати.
Тема уроку: Просвітництво. Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу та культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм)
Підручник стор. 14-23. Дати письмово відповіді на питання нижче. У підручнику ці питання на стор. 23-24.
1. Що таке Просвітництво?
2. Назвіть його особливості.
3. На яких філософських засадах воно ґрунтується?
4. Назвіть найвидатніших представників доби Просвітництва в літературі.
5. Які художні напрями співіснували в цей час?
6. Назвіть видатних художників, музикантів доби Просвітництва.
7. У чому полягають особливості Просвітництва в українській літературі?
8. Які відкриття в галузі природничих, математичних та суспільних
наук було здійснено за доби Просвітництва?
9. Які зміни відбулися в цей період у громадському житті та освіті Західної Європи? Порівняйте їх зі становищем та змінами в Україні.
10. Визначте, що запозичила епоха Просвітництва в попередніх літературних напрямів та що додала нового.
11. Які ознаки, ідеї Просвітництва в художній літературі дійшли до
наших часів?
Окремо звернути увагу на особливості Просвітництва в українській літературі.
Читати роман Дж. Свіфта "Мандри Лемюеля Гуллівера"
Історичні джерела - це пам ятки життя і діяльності суспільства (знаряддя праці, предмети побуту, рештки людей, мистецькі твори, механізми, пісні)
Подивіться відео і ознайомтеся із групами історичних джерел.
Перевірте себе!
А тепер завдання
2. Як досліджувати історичні джерела
Ознайомтеся із матеріалом підручника на стор. 20-21
Проведіть дослідження письмово, попередньо ознайомившись із пам яткою.
3. Як не стати жертвою історичного обману
Фейк - навмисне вигадана частково або повністю неправдива інформація.
Таємниці історії завжди викликали жвавий інтерес дослідників. І коли вони дійсно щось знаходили , поспішали поділитися із світом своєю знахідкою. Але чи завжди ця знахідка правдива, чи не є вона фейком?
Давайте досліджувати разом.
Пропоную дві назви статей сайтів.
Велесова книга: випадково знайдена реліквія.
Велесова книга: найпопулярнійший фейк ранньослов янської історії.
Чим відрізняються заголовки? Яку інформацію вони несуть? Про що може йтися у цих статтях?
Висновок: автор першого заголовку прихильник версії, що Велесова книга - це реліквія, історична знахідка існує.
Автор другого заголовку вважає, що це фейк, вигадана історична реліквія, не підтверджена фактами.
Перевіримо свої припущення на стор.23. Прочитайте уривки із цих статей.
Отже, наші припущення вірні!
Для чого люди активно створюють, поширюють фейки (неправдиву інформацію)?
Хтось розважається таким чином, хтось провокує, тролить освічених людей, хтось намагається прикрасити історію свого народу, хтось просто заробляє гроші. Тому дуже важливо поєднувати інформацію з різних джерел, критично оцінювати і лише тоді робити висновки правда це чи фейк.
Підсумуємо роботу
1.У зошитах створіть кольорову хмаринку, таблицю, схему на тему: "Джерела історичної інформації"
Домашнє завдання
1. Підручник параграф 3, стор. 18-25
2.На стор. 26 виконайте усно перше завдання Самооцінювання
3. Виконайте онлайн вправу "Види історичних джерел за посиланням"
СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ
Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміши з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.
Виклики сучасного світу. Значення літератури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача.
Одним із найважливіших питань сьогодення є відродження України як держави, як суспільства, як нації, а це неможливо без формування сталих духовно-ціннісних орієнтирів. Особливе значення в цьому має культура, адже приклади з історії доводять: нація, яка втрачає свою культуру, опиняється поза історією, зникає. Отже, культура формує спосіб поведінки, стиль життя, творить гуманістичні та демократичні ідеали. Без культурної людини Українська держава не зможе бути ані демократичною, ані незалежною. Духовно бідні люди не зроблять Україну багатою та щасливою.
Пропоную сьогодні знову поміркувати над тим, наскільки важливими є культура й література як складові життя сучасного вітчизняного суспільства.
Бліцопитування (усно)
- Сформулюйте своє визначення поняття культура.
- Що означає цей термін?
- У чому полягає відмінність між загальною та особистою культурою? Що їх поєднує?
- Зазначте, що саме належить до творів культури.
- Яка ознака є для них спільною?
Так, вони є носіями КРАСИ.
Лекція.
Законспектуйте ( як вам зручно або у вигляді тез, або схем, або інфографіки тощо)
- Поміж проблем сучасності чи не однією з найгостріших є проблема осмислення ролі культури у відродженні України. У зв’язку із цим доречно згадати слова архієпископа Любомира Гузара:
«Народи пишаються своїми культурними надбаннями, бережуть їх, водночас намагаючись робити їх живими елементами
суспільного життя. І це правильно, адже за допомогою цих культурних надбань народи духовно розвиваються, ушляхетнюються, підносять рівень свого світосприйняття.
У житті людини дуже важливими є почуття правди й добра. Культура доповнює ці два елементи ще й поняттям краси.
Було б корисно замислитися над сучасним станом культури в українському суспільстві, намагатися пізнати її надбання та з’ясувати, як те духовне багатство ми можемо й повинні використати на благо нашого народу.
Будучи народом дуже багатим на культурні надбання, чи можемо собі дозволити ними легковажити?».
Тому саме про значення культури та однієї з її складових — літератури — для збереження миру й духовності ми сьогодні поговоримо.
Поясніть,як ви розумієте одну з тез (ознайомтеся з тезами, запишіть яка вам припала до душі і поясніть усно, як ви розумієте її)
■ Для кожного народу знання історії — це щось більше, аніж лише знання.
■ У культурі зберігається пам’ять народу.
■ Суспільства повинно мати ідеали.
■ У духовному оновленні важливим є не тільки відродження ідеалів, сформованих упродовж історії, а й продукування нових традицій.
■ Культура не є абсолютно замкненою.
■ Кожна культура, за всієї її унікальності, має щось спільне з культурами інших народів.
■ Нинішній прогрес у суспільстві неможливий без прогресу людини.
■ Без культури, поза культурою жодне оновлення суспільства неможливе.
■ Корінням, фундаментом культури є природа (жива й нежива).
— Переклад — одна з форм вираження взаємозв’язків між літературами. Йому належить важлива роль у сприйнятті однією літературою спадщини іншої.
Українська література, започаткована ще за доби Київської Русі, завжди прагнула донести до своїх читачів найкращі досягнення світової літератури. Переклад художніх творів має в Україні давні традиції: ще в ХІ ст. у Києво-Печерській Лаврі ченці перекладали богослужбову літературу візантійського та західного походження. Чимало творів переклали класики української літератури Г. Сковорода, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Л. Гребінка, І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, П. Куліш.
Значну роль у становленні української перекладацької школи відіграв І. Франко. Він поставив собі за мету донести до широкого загалу українських читачів найкращі твори світової літератури: В. Шекспіра, Дж. Ґ. Байрона, Й. В. Ґете, Г. Гейне. Переклади Івана Франка були прикладом відданого служіння українській культурі, адже в той час на більшій частині території України було взагалі заборонено друкувати твори українською мовою.
Українська перекладацька школа формувалася за складних умов, адже сама українська мова зазнавала утиску і в царській Росії, і після жовтневої революції. Однак, долаючи перешкоди, українські письменники прагнули донести до читачів літературні твори різних народів.
Для багатьох українських письменників-перекладачів переклад дає змогу не тільки познайомити читачів із шедеврами іншої літератури, а й відобразити своє розуміння цього твору, ставлення до проблем, що розкриває автор. Невипадково за різних часів до тих самих творів зверталися різні перекладачі. Так, наприклад, Шекспіра перекладали Леся Українка, М. Рильський, Борис Тен, Г. Кочур, і кожен із них прагнув донести до читача своє розуміння генія англійської та світової літератури, знайти власні барви у створених Шекспіром образах.
Видатні літературні постаті, їхня творчість привертали увагу кращих українських письменників. П. Грабовському, І. Франку, Лесі Українці були дуже близькі волелюбні мотиви творчості англійського поета-романтика Джорджа Ґордона Байрона, тому є чимало перекладів його творів.
Видатним майстром перекладу був М. Рильський. Йому належать яскраві переклади творів Шекспіра й Міцкевича, Пушкіна й Гейне, у яких рильський намагається не тільки донести головну ідею твору, а й відобразити особливості творчої манери кожного автора, своєрідну музикальність їхніх віршів.Сучасні вимоги до перекладу зазнали певних змін, і нині перед перекладачами стоїть завдання якомога точніше передати особливості творчої манери письменника, його стилю, художніх засобів. робота перекладача складна та творча, тому що кожна мова має свої особливості і по-справжньому талановитий письменник відчуває це. Перекладач має добре розумітися на цих особливостях, щоб засобами своєї мови передати мовну своєрідність оригіналу.
Неможливо перелічити всіх перекладачів, які плідно працюють, щоб познайомити українських читачів як із класикою, так і з сучасними творамми.
Отже, приклади ХХ ст. свідчать, що економічне процвітання найчастіше пов’язане з розвитком культури. Між галузями економіки й культури існує тісний взаємозв’язок. Історія доводить, що життєвий рівень будь-якої країни є прямим наслідком рівня освіченості суспільства. Не останню роль у формуванні загальної культури відіграє література. Саме твори літератури дозволяють нам розкрити надбання цілого світу.
Українська перекладацька школа має багаті традиції, хоча її розвиток відбувався за складних соціальних та історичних умов, коли зазнавала утиску сама українська мова. Але письменники-перекладачі за різних періодів прагнули, щоб кращі твори світової літератури збагатили українську культуру. Сьогодні з’являються нові можливості для розвитку перекладацької школи, а письменники-перекладачі вбачають своє завдання в розширенні зв’язків української й зарубіжних літератур.
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.
- Зазначте одну рекомендацію щодо відновлення й розвитку культури в Україні. Свої пропозиції кидайте у групу "Зарубіжна література 11 клас" У такий спосіб ми колективно складемо «Рецепт для оздоровлення української культури».
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: Конспект. Підручник СТОР. 6-7
ЗНАТИ перекладачів української школи перекладу. Відео на допомогу.
Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення про літературні премії світу, письменників-лауреатів та їхні здобутки.
Людям важливо пояснювати , на чиєму вони боці і чому , а також чи не упереджені вони. Це свого роду декларація інтересів . Отже , я збираюся поговорити з вами про читання. Про те , що читання художньої літератури , читання для задоволення є однією з найбільш важливих речей у житті людини.
І я , очевидно , дуже упереджений, адже я письменник , автор художніх текстів. Я пишу і для дітей , і для дорослих. Вже близько 30 років я заробляю собі на життя за допомогою слів , здебільшого створюючи речі і записуючи їх. Безсумнівно я зацікавлений , щоб люди читали , щоб люди читали художню літературу , щоб бібліотеки та бібліотекарі існували і сприяли любові до читання й існуванню місць , де можна читати.
Так що я упереджений як письменник. Але я набагато більше упереджений як читач .
Одного разу я був у Нью - Йорку і почув розмову про будівництво приватних в'язниць - ця індустрія стрімко розвивається в Америці. Тюремна індустрія повинна планувати свій майбутній ріст - скільки камер їм знадобиться ? Яке буде кількість вязнівчерез 15 років? Вони виявили , що можуть передбачити все це дуже легко , використовуючи найпростіший алгоритм , заснований на опитуваннях , який відсоток 10 і 11-літніх дітей не може читати. І, звичайно , не може читати для свого задоволення .
У цьому немає прямої залежності , не можна сказати , що в освіченому суспільстві немає злочинності . Але взаємозв'язок між цими двома факторами видний.
Я думаю , що найпростіші з цих зв'язків мають основу вочевидному.
Грамотні люди читають художню літературу.
У художньої літератури є два призначення.
• По-перше ,вона відкриває вам залежність від читання . Жага дізнатися , що ж станеться далі , бажання перевернути сторінку , необхідність продовжувати , навіть якщо буде важко , тому що хтось потрапив у біду , і ти повинен дізнатися , чим це все скінчиться ... в цьому є справжній драйв . Це змушує дізнаватися нові слова , думати по -іншому , продовжувати рухатися вперед. Виявляти , що читання саме по собі є насолодою. Одного разу усвідомивши це , ви на шляху до постійного читання .
Найпростіший спосіб гарантовано виростити грамотних дітей - це навчити їх читати і показати , що читання - це приємна розвага . Найпростіше - знайдіть книги , які їм подобаються , дайте їм доступ до цих книг і дозвольте їм прочитати їх.
Не існує поганих авторів для дітей , якщо діти хочуть їх читати і шукають їх книги , тому що всі діти різні . Вони знаходять потрібні їм історії , і вони входять всередину цих історій. Заяложена ідея не заяложена для них. Адже дитина відкриває її для себе вперше. Не відбивайте в дітей бажання читати лише тому , що вам здається , ніби вони читають неправильні речі .
• І друга річ , яку робить художня література , - вона породжує емпатію . Коли ви дивитеся телепередачу або фільм , ви дивитеся на речі , які відбуваються з іншими людьми. Художня проза - це щось, що ви виробляєте з 33 букв і пригорщі знаків пунктуації , і ви , ви один , використовуючи свою уяву, створюєте світ , населяєте його і дивитеся навколо чужими очима. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи , про які ви б і не дізналися. Ви дізнаєтеся , що зовнішній світ - це теж ви. Ви стаєте кимось іншим , і коли повернетеся у свій світ , то щось у вас трішки зміниться.
Емпатія - це інструмент , який збирає людей разом і дозволяє бути не самозакоханимисамітниками.
Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе для існування в цьому світі. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.
У 2007 році я був у Китаї , на першому схваленому партією конвенті з наукової фантастики та фентезі . У якийсь момент я запитав у офіційного представника влади : чому? Адже наукова фантастика довгий час не схвалювалося. Що змінилося?
Все просто , сказав він мені . Китайці створювали чудові речі , якщо їм приносили схеми . Але вони нічого не покращували і не придумували цих речей самі. Вони не винаходили . І тому вони послали делегацію в США , в Apple , Microsoft , Google і розпитали людей , які придумували майбутнє , про них самих. І виявили , що , коли вони були хлопчиками і дівчатками, вони захоплювалися науковою фантастикою.
Література може показати вам інший світ . Вона може взяти вас туди , де ви ніколи не були . Один раз відвідавши інші світи , як ті , хто скуштував чарівних плодів , ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом , в якому виросли. Невдоволення - це хороша річ. Незадоволені люди можуть змінювати і покращувати свої світи , робити їх кращими , робити їх іншими.
Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання , це, звичайно , переконатися , що поруч немає книг. І немає місць , де діти б могли їх прочитати. Мені пощастило. Коли я ріс , у мене була чудова районна бібліотека.
Бібіліотека - це свобода . Свобода читати , свобода спілкуватися.
Це освіта (яка не закінчується того дня , коли ми покидаємо школу або університет) , це дозвілля , це притулок і це доступ до інформації.
Я думаю , що тут вся справа в природі інформації. Інформація має ціну , а правильна інформація безцінна. Протягом всієї історії людства ми жили в часи нестачі інформації.
В останні роки ми подолали брак інформації і підійшли до перенасичення нею . Як стверджує Ерік Шмідт з Google , тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації , скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Це щось близько п'яти ексобайтов інформації в день , якщо ви любите цифри . Зараз завдання полягає не в тому , щоб знайти рідкісну квітку в пустелі , а в тому , щоб розшукати конкретну рослину в джунглях. Нам потрібна допомога в навігації , щоб знайти серед цієї інформації те , що нам дійсно потрібне.
• Бібліотеки - це місця , куди люди приходять за інформацією. Книги - це тільки верхівка інформаційного айсберга , вони лежать там , і бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити вас книгами . Сьогодні більше дітей беруть книжки з бібліотек , ніж коли-небудь раніше, і це різні книги - паперові , електронні , аудіокниги. Але бібліотеки - це ще , наприклад , місця , де люди , у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету , можуть війти в мережу. Це надзвичайно важливо в часи, коли ми шукаємо роботу , розсилаємо резюме , оформляємо пенсію в інтернеті . Бібліотекарі можуть допомогти цим людям орієнтуватися у світі.
• Бібліотеки - це ворота в майбутнє. Так що дуже шкода , що по всьому світі ми бачимо , як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші , не розуміючи , що вони обкрадають майбутнє , щоб заплатити за сьогодення . Вони закривають ворота , які повинні бути відкриті.
• Книги - це спосіб спілкуватися з мертвими. Це спосіб вчитися у тих , кого більше з нами немає. Людство створило себе , розвивалося , породило такий тип знань , які можна розвивати , а не постійно запам'ятовувати . Є казки , які старші від багатьох країн , казки , які пережили культури та стіни , в яких їх вперше розказали .
Необхідно підтримувати бібліотеки. Використовувати бібліотеки , заохочувати інших користуватися ними , протестувати проти їх закриття.
Якщо ви не цінуєте бібліотеки , значить , ви не цінуєте інформацію , культуру чи мудрість .
Ви заглушуєте голоси минулого і шкодите майбутньому.
• Ми повинні читати вголос нашим дітям . Читати їм те , що їх тішить. Читати їм історії , від яких ми вже втомилися . Читати на різні голоси , зацікавлювати і не припиняти читати тільки тому , що вони самі навчилися це робити. Ми маємо робити читання вголос моментом єднання , часом, коли ніхто не дивиться в телефони , коли спокуси світу відкладені убік .
• Ми повинні користуватися мовою . Розвиватися , дізнаватися , що значать нові слова і як їх застосовувати , спілкуватися зрозумілою мовою , говорити те , що ми маємо на увазі. Ми не повинні намагатися заморозити мову , прикидатися , що це мертва річ , яку потрібно тільки шанувати . Ми повинні використовувати мову як живу річ , яка рухається , яка несе слова , яка дозволяє їх значенням та вимови з часом змінюватися.
Письменники - особливо дитячі письменники - мають обов'язок перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі , що особливо важливо , коли ми складаємо історії про людей , що не існували , або про місця , де не бували , розуміти , що істина - це не те , що трапилося насправді , а те , що розповідає нам самим, хто ми такі. Зрештою , література, крім усього іншого - це правдива брехня. Ми не повинні стомлювати наших читачів , але робити так , щоб вони самі захотіли перевернути наступну сторінку.
Один з кращих ліків для тих , хто не хоче читати - це історія , від якої він не може відірватися.
• Ми повинні говорити нашим читачам правду , озброювати їх , давати захист і передавати ту мудрість , яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому зеленому світі. Ми не повинні проповідувати , читати лекції , пхати готові істини в відкриті роти наших читачів , як птахи , які годують своїх пташенят попередньо розжованими черв'яками . І ми не повинні ніколи , ні за що на світі , ні за яких обставин писати для дітей те, що б нам самим не хотілося прочитати.
• Всі ми - дорослі і діти , письменники і читачі - повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко прикинутися , що ніхто нічого не може змінити , що ми живемо в світі , де суспільство повністю домінує, а особистість є нічим , атом в стіні , зернятком на рисовому полі. Але правда полягає в тому , що особистості знову і знову змінюють світ, особистості створюють майбутнє , і вони роблять це , саме тому, що вони можуть уявити, що речі можуть бути іншими.
Озирніться . Я серйозно . Зупиніться на мить і подивіться на приміщення , в якому ви перебуваєте . Я хочу показати щось настільки очевидне , що всі про це давно вже забули . Ось воно: все, що ви бачите , включаючи стіни , було колись придумане. Хтось вирішив , що набагато легше буде сидіти на стільці , ніж на землі , і придумав стілець. Комусь довелося придумати спосіб , щоб я міг говорити з усіма вами в Лондоні прямо зараз , без ризику промокнути . Ця кімната і всі речі в ній , всі речі в будівлі , в цьому місті існують тому , що знову і знову люди щось вигадують.
• Ми повинні робити речі прекрасними. Не робити світ потворнішим, ніж він був до нас,не спустошувати океани , не залишати наші проблеми наступним поколінням. Ми повинні прибрати за собою , і не залишати наших дітей у світі , який ми так нерозумно зіпсували , обікрали і знівечили .
Одного разу Альберта Ейнштейна запитали , як ми можемо зробити наших дітей розумнішими . Його відповідь була простою і мудрою . Якщо ви хочете , щоб ваші діти були розумними, сказав він , читайте їм казки . Якщо ви хочете , щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок. Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся , що ми зможемо передати нашим дітям світ , де вони будуть читати , і їм будуть читати , де вони будуть уявляти і розуміти .
або послухайте аудіокнигу
- підготуватися до висловлення власної думки про значення читання в житті людини.
