Урок Мужності до Дня вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні

 

Урок Мужності

 до Дня вшанування Пам'яті Героїв Небесної Сотні

Вітер з Майдану

Зустріч із учасницею подій на Майдані Вилку Катериною Михайлівною, односельчанкою, громадською активісткою, поеткою

Учитель: Сьогодні ми будемо говорити про людей, які назавжди змінили нашу Україну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки їм, Майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю українців до справедливості.

Герої Небесної сотні. Кожен здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової України.

Учениця: Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Іх в мирі, Господи, прийми до себе

 І шлях високий Боже, освяти.

За чисті душі, що злетіли в небо,

Небесній Сотні шана й молитви.

Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

На фоні відеохроніки

Ведуча: Як же починалась революційна історія України? Так, 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів Азарова ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. У соціальних мережах одразу з’явилися заклики прийти на майдан Незалежності, щоб висловити протест.

 Ведучий: 21 листопада, станом на 23.10, на Майдані, попри дощ і буденний день, було близько двох тисяч осіб, які висловили своє обурення зміною політичного курсу. Їх підтримали у Львові, Хмельницькому, Луцьку, Ужгороді, Харкові та Донецьку.

Читець  Для чого люди вийшли на Майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий - густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

 Чекають позитивні і жадані зміни.

Ведуча: У наступні дні до Києва почали приїжджати люди з інших міст, переважно молодь. Під стелою Незалежності з’явився перший імпровізований пункт харчування – з бутербродами та гарячим чаєм; кияни почали приносити мітингувальникам теплі речі, ковдри та дрова. Стало зрозуміло, що молоді люди налаштовані рішуче – днюватимуть й ночуватимуть на Майдані.

Ведучий: 30 листопада 2013 року у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Вони вийшли щоб відстояти Угоду про асоціацію і були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції, деякі у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

Ведуча: Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиття мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на права людини та принципи демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

Ведучий: Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

Ведуча: Проти мирних мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Ведучий: Вони йшли голіруч проти озброєних, вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут» застосовували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

Ведуча: Мітингувальники ж «відповідали» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…

Ведучий: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики.

 Ведуча: Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе…Так до нас прийшла війна…

Учитель: У нас є можливість почути про ті події із перших уст. Вилку Катерина Михайлівна була очевидцем історичних подій на Майдані. Наразі Катерина Михайлівна з родиною перебуває в Миколаєві. І ми запрошуємо її до слова.

Відео розмова з Вилку К.М. 20.02.2023року

Ведуча:  «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати нову демократичну правову державу. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Страшна кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ.

Читець Зламані долі, загублені мрії,

Сльози холодні – рятунку нема.

Хто ж таке лихо забути зуміє?

В пам'яті нашій – кривава зима.

Юні сини, що боролись за волю.

Злинули в небо, немов журавлі.

Видно така їм судилася доля,

Стати Героями рідній землі.

Стяг синьо-жовтий, червона калина,

Шана народна сердечна й словесна.

Вами пишається ціла країна,

Воїни-Ангели, Сотня Небесна.

                                        Н. Кішовар (Черній)

Ведуча: Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають - не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

Ведучий

  Пролунало в країні мовчання.

Навіть вітер затих на хвилину:

Відбувалось останнє прощання,

Зі словами " Герої не гинуть".

Ведуча

Засвітили свічки в кожнім домі,

І дивилися тихо на небо-

Так летіли у даль невідому

Всі герої, що вмерли за тебе.     

  Ведучий

Я почула, як плаче держава,

Що синів її в землю ховають.

Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,

Бо Герої, як ви, не вмирають! 

Ведуча

Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

 Хвилина мовчання

 Читець Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене цими днями,

Про те , як в думках я малюю картину,

 Якою я бачу свою Україну

В моїй Україні ніхто не стріляє,

 Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

 Своє і чуже життя кожен цінує!

 В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

 Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні правдивая влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

Учитель: Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

 Дякуємо Вилку К.М. за участь у нашому заході.

 Бажаємо всім Перемоги і миру! Слава Україні!

 

                                            Л.В .Кобець, заступник директора з виховної роботи

                                            Станіславського ліцею ім. К.Й. Голобородька